Коли визначити вартість викраденого майна можна без проведення експертизи

В окремих кримінальних провадженнях для встановлення розміру матеріальних збитків не потрібні наукові, технічні або інші спеціальні знання, а достатньо загальновідомих і загальнодоступних знань для оцінки даних, отриманих за допомогою  інших, крім експертизи, джерел доказування, про найменування викраденого товару та його вартості (наприклад, щодо вартості викраденої безпосередньо з магазину роздрібної торгівлі товарної продукції, на яку є роздрібна ціна, чи проведення інших арифметичних розрахунків тощо).

Такого висновку дійшов Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 676/1504/18.

Обставини справи

З матеріалів справи стає відомо, що двоє чоловіків, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, діючи за попередньою змовою, умисно з корисливих мотивів з метою таємного викрадення чужого майна проникли через віконний отвір у нежитлову будівлю свинарника, що належить потерпілому, де за допомогою газових різаків демонтували металеві решітки, ринви та труби загальною вагою 2 450 кг по ціні 6,50 грн за 1 кг загальною вартістю 15 925 грн.  Однак вони не вчинили всіх дій, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця, оскільки були викриті на місці події.

За вироком Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області їх визнано невинуватими у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3  ст. 185 КК, та виправдано, кримінальне провадження закрито на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК у зв`язку з недоведеністю вчинення ними цього злочину.

Місцевий суд дійшов висновку про недоведеність умислу обвинувачених на крадіжку саме металобрухту, а не кліток для утримання свиней, не встановлено вартість викраденого майна, визнано низку доказів недопустимими внаслідок порушення порядку їх отримання.

Апеляційний суд вирок місцевого суду  в частині виправдання осіб скасував та ухвалив новий, яким, одного з них визнав винуватим та призначив покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ст. 75 КК останнього звільнив від відбування покарання з випробуванням, з встановленням іспитового строку тривалістю 3 роки і поклав обов’язки, передбачені ст. 76 КК.

На підставі п.5 ч.1 ст. 284 КПК кримінальне провадження щодо другого чоловіка закрито у зв’язку з його смертю.

Так, захисник у касаційній скарзі зазначав про те, що по справі не було проведено товарознавчої експертизи для визначення вартості викраденого майна, а сторона обвинувачення надала тільки довідку про вартість металобрухту, що не узгоджується з позицією, яка викладена в поставі Касаційного кримінального суду від 25 листопада 2019 року у справі №420/1667/18.

Висновок Верховного Суду

Щодо доводів сторони захисту про те, що по справі не було проведено товарознавчої експертизи для визначення вартості викраденого майна, то колегія суддів вважає їх безпідставними з огляду на таке.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 242 КПК експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання.

В окремих кримінальних провадженнях для встановлення розміру матеріальних збитків не потрібні наукові, технічні або інші спеціальні знання, а достатньо загальновідомих і загальнодоступних знань для оцінки даних, отриманих за допомогою інших, крім експертизи, джерел доказування, про найменування викраденого товару та його вартості (наприклад, щодо вартості викраденої безпосередньо з магазину роздрібної торгівлі товарної продукції, на яку є роздрібна ціна, чи проведення інших арифметичних розрахунків тощо).

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, предметом злочину є порізані металеві частини кліток, що тривалий час використовувались, покриті іржею - металобрухт, тому у слідчого не було підстав для призначення відповідної експертизи, у зв`язку з чим слідчий обґрунтовано звернувся із запитом до спеціалізованого товариства - Кам`янець-Подільського заготівельно-виробничого цеху «В», що є відокремленим підрозділом Хмельницьке ПАТ «В», та за своїм уставом має право здійснювати діяльність, пов`язану з торгівлею відходами та брухтом.

Відповідно до довідки, засвідченої печаткою вказаного підприємництва, вартість 1 кг чорного металу в цьому регіоні станом на 22 лютого 2018 року становив 6,50 грн. Крім того, така інформація є загальновідомою та загальнодоступною і спеціальних знань не потребує.

ВС зазначив, що вищезазначена довідка надавала суду можливість встановити роздрібну ціну викраденого майна без проведення відповідної експертизи. Вказаний доказ отриманий у передбачений процесуальним законом спосіб та відповідає вимогам статей 84, 85, 86 КПК і підстави вважати його неналежним та недопустимим відсутні.

Водночас колегія суддів підкреслила, що сторона захисту під час судового провадження не оспорювала вартість викраденого майна (металобрухту), не зазначала, що ця вартість є більшою, ніж встановлено органом досудового розслідування, і не порушувала питання про необхідність призначення у зв’язку з цим товарознавчої експертизи. Попри те, що потерпілий вказував на викрадення у нього виробів з чорного металу, а не металобрухту, клопотань про призначення відповідної експертизи в судах попередніх інстанцій не заявляв.

Висновок апеляційного суду про допустимість як доказу довідки про вартість викраденого майна (металобрухту) не суперечить правовій позиції, викладеній у постанові Касаційного кримінального суду від 25 листопада 2019 року у справі №420/1667/18, де предметом викрадення було цвітіння соняшника, оцінка якого потребувала спеціальних знань, отже обов’язкового призначення і проведення товарознавчої експертизи. Фактичні обставини у цьому кримінальному провадженню є різними, порівняно з інкримінованим обвинуваченням особи_1 та особи_2.

Таким чином, проаналізувавши вищенаведене та дослідивши в судовому засіданні вказані докази, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що вони спростовують доводи сторони захисту про недоведеність вчинення злочину, який інкримінується. Тобто сукупність зібраних судом доказів підтверджує, що спільність, узгодженість дій осіб свідчать про їх умисел на викрадення чужого та вірно визнав їх винуватими у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3  ст. 185 КК, оскільки вони вчинили замах на таємне викрадення чужого майна, вчинене за попередньою змовою, поєднане з проникненням в інше приміщення.

Враховуючи обставини справи, Верховний Суд залишив вирок Хмельницького апеляційного суду без змін.

Джерело