15 грудня 2021 року набули чинності зміни до КЗпП, ЗК, ГПК, ЦПК, КАС та ще шести законодавчих актів України, передбачені Законом України від 16 листопада 2021 року № 1875-ІХ «Про медіацію» (Закон).
Нагадаю, що цей Закон визначає правові засади та порядок проведення медіації як позасудової процедури врегулювання конфлікту (спору), принципи медіації, статус медіатора, вимоги до його підготовки та інші питання, пов’язані з цією процедурою, а його розділ ІV «Прикінцеві та перехідні положення» містить чимало змін до згаданих вище законодавчих актів, пов'язаних з унормуванням порядку реалізації медіації у провадженні.
При цьому слід звернути увагу, що для вирішення питання наявності у особи необхідної базової підготовки медіатора, тобто визнання її медіатором (особою, яка може проводити медіацію), визначальною є дата набуття Законом чинності, а також обсяг годин навчання базовим навичкам медіатора (медіації), підтверджених відповідними сертифікатами, та дати проходження такого навчання. Зокрема, якщо у особи станом на 14 грудня 2021 року наявні сертифікати (один або декілька) про проходження нею навчання базовим навичкам медіатора (медіації) до 14 грудня 2021 року (включно) загальним обсягом 48 годин і більше, вона відповідно до п. 2 розділу ІV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону вважається медіатором. Якщо ж загальна кількість годин такого навчання до набрання чинності цим Законом (тобто до 15 грудня 2021 року) є меншою, ніж 48 годин така особа не може проводити медіацію і на неї вже мають поширюватися загальні вимоги щодо базової підготовки медіаторів, передбачених ч. 1 ст. 10 Закону — «навчання за програмою обсягом (тривалістю) не менше 90 годин, у тому числі не менше 45 годин практичного навчання».
Зауважу, що медіація, відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону може бути проведена до звернення до суду, третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу або під час досудового розслідування (
), судового, третейського, арбітражного провадження, або під час виконання рішень цих судів.
Попри це, а також попри визначену у ч. 1 ст. 3 сферу дії Закону, а саме поширення дії цього Закону на суспільні відносини…, у тому числі «у кримінальних провадженнях з метою примирення потерпілого з підозрюваним (обвинуваченим)», Законом не передбачено зміни до КПК в частині унормування порядку проведення медіації у кримінальному провадженні.
У зв'язку з цим слід звернути увагу, що примирення обвинуваченого (підозрюваного) та потерпілого, залежно від позиції останніх, може мати різні наслідки (
), передбачені законом, у тому числі відповідно до норм:
Кримінального кодексу України:
1) звільнення особи від кримінальної відповідальності, якщо нею вперше вчинено кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин (крім корупційних кримінальних правопорушень та інших окремих кримінальних правопорушень) та:
- вона повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду, щиро покаялася і активно сприяла розкриттю кримінального правопорушення (на підставі ст. 45 КК);
- вона повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду та дійсно примирилася з потерпілим, про що свідчить, крім іншого згода потерпілого на звільнення її від кримінальної відповідальності на цій підставі (на підставі ст. 46 КК);
- суд з урахуванням обставин провадження, особи винного (його поведінки до, під час та після вчинення кримінального правопорушення) визнає виправлення неповнолітнього можливим без застосування покарання і застосовує до неповнолітнього примусові заходи виховного характеру (на підставі ст. 97 КК);
2) за відсутності підстав для звільнення від кримінальної відповідальності чи здійснення кримінального провадження на підставі угоди (Глави 35 КПК) або припинення кримінального провадження у формі приватного обвинувачення, —
визнання, згідно зі ст. 66 КК, обставинами, що пом’якшують покарання (щире каяття обвинуваченого, добровільне відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди тощо) та, з урахуванням особи винного, призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом (ст. 69 КК);
врахування наслідків медіації (примирення), в тому числі як обставини, що характеризують особу винного (при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, за винятком визначених КПК випадків) поряд з урахуванням тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та інші обставини справи (наприклад, наслідків медіації), у разі висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання слугувати прийняттю рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням (ст. 75 КК);
звільнення від покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру у кримінальному провадженні щодо неповнолітнього, який: а) вчинив кримінальний проступок або нетяжкий злочин, незалежно від того чи вчинене таке кримінальне правопорушення вперше, було воно умисним чи необережним, та б) внаслідок щирого розкаяння та подальшої бездоганної поведінки (до характеризуючих складових цих умов можна відносити і результати проведеної медіації) неповнолітній на момент постановлення вироку не потребує застосування покарання (ст. 105 КК);
Кримінального процесуального кодексу України:
1) укладення угоди про примирення, затвердження на її підставі вироку, застосування покарання чи звільнення від його відбування з випробуванням, зазначеним у такій угоді (на підставі Глави 35 КПК);
2) закриття кримінального провадження на підставі ч. 4 ст. 26, п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК, у випадку встановлення фактичної відмови потерпілого від обвинувачення (якщо кримінальне провадження здійснюється у формі приватного обвинувачення).
У цьому аспекті також слід нагадати, що в рамках проекту «Впровадження відновного правосуддя в Україні», який реалізується ГО «Інститут миру і порозуміння» у співпраці з Верховним Судом та за підтримки Фонду демократії ООН (UNDEF), відповідною робочою групою, до якої я також маю честь входити, вже розроблено Механізм впровадження відновного правосуддя у кримінальному провадженні в суді першої інстанції (покрокова інструкція дій), який впроваджується у шести пілотних судах України. Зі змісту розробленого механізму, крім іншого, випливає, які норми КПК потребують зміни для повноцінного провадження медіації у кримінальному провадженні.
_03_03.png)
