Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Роздруківки електронної переписки, яка не містить електронного підпису, не можуть бути використані як доказ, бо унеможливлюють ідентифікацію відправника, а зміст такого документу не захищений від правок та викривлення.
Об’єднана палата Касаційного господарського суду ухвалила прийняти до розгляду скаргу товариства у справі №914/1003/21 через необхідність відступу від раніше викладених висновків ВС, інформує «Закон і Бізнес».
Йдеться про постанову КГС від 13.10.2021 у справі №923/1379/20, в якій констатовано, що чинним законодавством визначено, що за відсутності електронного підпису документ не буде вважатися отриманим від певної особи. Але, на думку колегії КГС, ці випадки не охоплюють комерційне, ділове чи особисте листування електронною поштою між приватними особами (якщо інше не встановлено домовленістю між сторонами). У таких відносинах презюмується, що повідомлення є направленим тим, хто зазначений як відправник електронного листа чи хто підписав від свого імені текст самого повідомлення.
З огляду на це робиться висновок, що відсутність кваліфікованого електронного підпису на повідомленні не свідчить про те що особу неможливо ідентифікувати з достатнім ступенем вірогідності як відправника такого повідомлення.
Однак, інша колегія КГС підтримує протилежну позицію, викладену у постановах від 11.06.2019 у справі №904/2882/18, від
24.09.2019 у справі №922/1151/18, від 28.12.2019 у справі №922/788/19 та від 15.04.2021 у справі №910/8554/20.
Вона вважає, що електронний підпис є обов’язковим реквізитом електронного документа. Отже, без нього електронна переписка не може бути використана як доказ у справі, оскільки не відповідатиме вимогам закону «Про електронні документи та електронний документообіг».
Тепер ОП КГС має визначитися, яка з цих позицій має використовуватися в судовій практиці надалі.