Кримінальний процес під час воєнного стану: корективи, внесені війною в здійснення кримінальних проваджень

Сьогодні перед суддями стоїть просте і водночас складне основне завдання – забезпечити здійснення правосуддя та роботу судів. Адже, як гласить юридична максима, відкладене правосуддя дорівнює відмові в правосудді. У цей і так важкий для України час не можна допустити, щоб розгляд справ зупинився, бо суд – це ознака державності, суверенітету. Тому потрібно зробити все для того, щоб суди працювали.

Про це розповіла суддя Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Олександра Яновська, виступаючи на відкритому майданчику для професійної дискусії про кримінальну юстицію «JustTalk».

Спікерка проаналізувала положення КПК України щодо особливого режиму кримінального провадження в умовах воєнного стану (ст. 615). Вона звернула увагу на те, що частина норм ст. 615 КПК України застосовується під час воєнного стану за умови наявності об’єктивної неможливості дотримання стандартного порядку проведення процесуальних дій (як-от залучення понятих при проведенні обшуку або огляду житла чи іншого володіння особи, обшуку особи; виконання слідчим суддею певних повноважень тощо).

«У кожному конкретному випадку предметом доказування в суді та оцінки судом має бути те, чи справді не було об’єктивної можливості, наприклад, звернутися до слідчого судді за ухвалою про застосування запобіжного заходу, проведення обшуку. Під час застосування положень ст. 615 КПК України слідчий, прокурор обов’язково мають зазначати у відповідних документах (постановах, клопотаннях), чому немає об’єктивної можливості дотриматися стандартного порядку проведення процесуальних дій», – зазначила Олександра Яновська.

Суддя ККС ВС також акцентувала, що під час воєнного стану не можна нехтувати загальними засадами кримінального провадження. Так, відповідно до ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження в умовах воєнного стану повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження з урахуванням особливостей здійснення кримінального провадження, визначених розд. IХ-1 «Особливий режим досудового розслідування, судового розгляду в умовах воєнного стану» цього Кодексу.

Олександра Яновська зауважила, що положення ст. 615 КПК України про використання за певних умов показань, отриманих під час допиту свідка, потерпілого, підозрюваного в кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, як доказів у суді є вимушеним кроком, на який пішов законодавець, ураховуючи реалії сьогодення. Адже норма кримінального процесуального закону про те, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або які були отримані в порядку, передбаченому ст. 225 «Допит під час досудового розслідування в судовому засіданні» КПК України, – це одне з найвагоміших надбань КПК України 2012 року.

Водночас спікерка наголосила, що доказ не існує у вакуумі, всі докази оцінюються комплексно. І якщо виникатиме ситуація, коли, наприклад, показання, отримані під час допиту підозрюваного, будуть використані як доказ у суді, але не будуть підтверджені іншими доказами, то в такому разі, напевно, йтиметься про недостатність доказів.

Про інші особливості кримінального процесу під час війни – у відеозаписі розмови https://fb.watch/h6-qHdH-BY/.