Судді ВС обговорили актуальні питання з розгляду спорів щодо захисту прав фізичних осіб в умовах воєнного стану

Захист прав осіб, які постраждали внаслідок збройної агресії рф, ознайомлення з досвідом інших країн у контексті захисту основних прав внутрішньо переміщених осіб, функціонування судової системи в Україні в умовах воєнного стану – ці та інші питання були в центрі уваги ІХ Національного судового форуму «Актуальні питання з розгляду спорів, пов’язаних із захистом прав фізичних осіб в умовах воєнного стану в Україні», участь у якому взяли судді Верховного Суду.

Під час першої сесії, яку співмодерував суддя Верховного Суду у Касаційному цивільному суді Євген Петров, серед іншого, йшлося про особливості законодавчого забезпечення захисту прав громадян і застосування процесуальних норм в адміністративному процесі в умовах воєнного стану, розгляд пенсійних та соціальних спорів окремих категорій громадян.

Суддя Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді Мирослава Білак виступила з доповіддю «Принцип правовладдя як інструмент вирішення колізій у національному законодавстві».

Зокрема, доповідачка зазначила, що застосування принципу правовладдя і надалі залишається не таким легким у нинішній системі національного законодавства. Швидкоплинність законодавства, часом його непослідовність, невідповідність правових норм, які регулюють однакові суспільні відносини, обумовлюють складнощі у правозастосуванні, тобто колізії.

У таких випадках допоміжним може бути застосування основних формул (принципів) практичного вирішення певних колізій у законодавстві, визначених, зокрема, у Рішенні Конституційного Суду України від 18 червня 2020 року № 5-р(II)/2020: «закон пізніший має перевагу над давнішим», «закон спеціальний має перевагу над загальним», «закон загальний пізніший не має переваги над спеціальним давнішим». Вказані принципи забезпечують ефективність принципу правовладдя (верховенства права).

Суддя зауважила, що на практиці в питаннях колізій важливо звертати увагу на мету, яку ставив законодавець на момент прийняття закону, і на те, наскільки вона відповідає уявленням та стандартам справедливості сьогодення. Необхідно пам’ятати і про правові стандарти, принципи, мораль, яка стоїть на бекґраунді норм, які приймає законодавець.

Вирішуючи колізії, суди також мають застосовувати прагматичний підхід, враховувати наслідки, яких зазнає особа. У випадках неможливості застосування спеціального закону суди можуть вдатися до місця закону в ієрархії національного законодавства, перевірити несуперечність законів та інших нормативно-правових актів Конституції України, часовій послідовності прийнятих норм тощо.

У своєму виступі суддя Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді Ян Берназюк звернув увагу на принцип національної безпеки як підставу тимчасового обмеження прав і свобод людини в умовах воєнного стану (ст. 64 Конституції України), а також відступу від зобов’язань держави (ст. 15 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Він зазначив, що до основних сфер застосування цього принципу можна віднести захист суверенітету України, захист територіальної цілісності України, забезпечення економічної та інформаційної безпеки України.

Доповідач у контексті зазначеного питання розповів про категорію спорів, яка стосується виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня. Він нагадав, що наприкінці минулого року ВС розглянув справу, що стосувалася рішення уряду про обмеження зазначеного права на соціальний захист. Суд вказав, що в адміністративних справах щодо соціального захисту під час війни вразливих груп населення необхідно віднайти баланс між конституційною цінністю оборони, яка є суспільним (публічним) інтересом, та метою законодавчого впорядкування отримання певного виду соціальної допомоги. Вирішуючи спір, Суд застосував ст. 15 Конвенції і ст. 64 Конституції України, які дозволяють обмежувати соціальні права в період воєнного стану.

На думку Яна Берназюка, принцип національної безпеки також може бути критерієм для вирішення судом колізій, питання строків, формалізму тощо.

Із презентацією Яна Берназюка можна ознайомитися за посиланням: https://bit.ly/3VonIqY.

Суддя Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді Анна Бучик висвітлила актуальні питання щодо розгляду пенсійних і соціальних спорів окремих категорій громадян. Зокрема, звернула увагу на проблемні питання стосовно пенсійного забезпечення військовослужбовців. 

Так, особи, звільнені з військової служби, які є отримувачами пенсії, зіткнулися з проблемами перерахунку пенсії, право на які виникло через збільшення грошового забезпечення військовослужбовців. Право на перерахунок призначених пенсій у зв’язку зі збільшенням рівня грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців визначено статтями 43 та 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Як на приклад, суддя звернула увагу на правову позицію, викладену в постанові ВС від 7 вересня 2022 року у справі № 1.380.2019.000354 щодо сталості відсоткового значення призначеної пенсії військовослужбовця до складових грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

Говорячи про проблематику питання з приводу надання довідок про розмір грошового забезпечення, Анна Бучик, серед іншого, проаналізувала правовий висновок, викладений у постанові ВС від 25 травня 2022 року у справі № 320/6485/18 щодо обов’язку військового комісаріату (територіального центру комплектування) надавати пенсійному органу довідку про розмір грошового забезпечення військовослужбовців. Стосовно оновленої довідки про розмір грошового забезпечення військовослужбовця ВС у постанові від 24 червня 2020 року у справі № 160/8324/19 виснував, що до моменту отримання належної довідки від уповноваженого на це органу в пенсійного органу не виникає обов’язку із перерахунку пенсії особи.

Крім того, доповідачка висвітлила висновки ВС у справах щодо: обмеження граничного розміру пенсії особам, звільненим з військової служби (постанова ВС від 25 липня 2022 року у справі № 580/3451/21); розрахункової величини для визначення розмірів посадових окладів та окладів за спеціальним (військовим) званням (постанова ВС від 8 червня 2022 року у справі № 1.380.2019.004323); права на отримання доплати до пенсії згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» при здійсненні перерахунку пенсії на виконання рішення суду (постанова ВС від 8 листопада 2022 року у справі № 420/2473/22).

Суддя Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді Андрій Жук зосередив увагу на особливостях застосування процесуальних норм в адміністративному процесі в умовах воєнного стану.

Після запровадження воєнного стану в Україні виникло чимало проблемних питань процесуального характеру. Зокрема, великої уваги набула проблема застосування п. 5 ч. 1 ст. 236 КАС України щодо зупинення провадження у справі у зв’язку з перебуванням сторони в складі Збройних Сил України. Як приклад доповідач навів постанову КАС ВС від 27 лютого 2023 року у справі № 380/7845/21, у якій Суд вказав, що норма п. 5 ч. 1 ст. 236 КАС України може бути застосована судами при вирішенні питання про зупинення провадження у справі лише в разі перебування фізичної особи, що є стороною чи третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, до припинення перебування такої фізичної особи у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції. При цьому на органи військового управління, з’єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, які входять до організаційної структури Збройних Сил України, норма п. 5 ч. 1 ст. 236 КАС України не поширюється.

Ще одним важливим питанням є належне повідомлення сторін – як про розгляд справи, так і про вручення судового рішення в умовах воєнного стану та неналежного фінансування судової влади, зокрема щодо відправлення поштової кореспонденції. У цьому аспекті Андрій Жук звернув увагу на ухвалу КАС ВС від 17 листопада 2022 року у справі № 560/5541/20, направленій на розгляд Великої Палати ВС. Ключове правове питання у справі – застосування ст. 251 КАС України щодо дотримання судом порядку вручення судових рішень і правові наслідки їх надсилання у спосіб, що не передбачений законодавством.

Із презентацією Андрія Жука можна ознайомитися за посиланням: https://bit.ly/3Nr6vLG.

Про особливості оподаткування в умовах воєнного стану розповів суддя Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді Микола Гімон. Він зазначив, що з уведенням воєнного стану законодавець досить оперативно прийняв зміни, які регулюють питання оподаткування з доходів фізичних осіб. Так, внесено зміни до підпунктів 165.1.54 і 165.1.56 п. 165.1 ст. 165 ПК України, якими врегульовано провадження волонтерської діяльності та їх діяльності з надання допомоги фізичним особам.

Шляхом внесення змін до п. 170.7 ст.170 ПК України законодавець додатково передбачив, що не включається до оподатковуваного доходу благодійна допомога, яка надається платнику податку, котрий постраждав унаслідок збройної агресії рф в період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану. Проте на відновлення втраченого майна, на житлові, соціальні й побутові потреби та на інші потреби згідно з переліком, який визначає Кабінет Міністрів України, сума, що перевищує 500 розмірів мінімальної заробітної плати, оподатковується за загальним правилом.

Передбачено можливість включення до податкової знижки тих сум, які фізичні особи – підприємці, юридичні особи зараховують, виплачують у грошовій, матеріальній формі як на спеціальні рахунки на підтримку Збройних Сил України, так і для допомоги військовим формуванням, медичним закладам у розмірі, що не перевищує 16 % суми загального оподатковуваного доходу за звітний період.

Що стосується військового збору, то в цій сфері звільнено від оподаткування військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення, зокрема, військовослужбовців, працівників правоохоронних органів, які задіяні у відсічі збройної агресії рф.

Доповідач розповів про зміни щодо адміністрування єдиного соціального внеску. Тимчасово, з 1 березня 2022 року і до припинення воєнного стану, фізичні особи, які є платниками ЄСВ, мають право не нараховувати, не обчислювати та не сплачувати єдиний внесок за себе, а також не подавати звітність із ЄСВ в разі використання цієї пільги. Так само законодавець зупинив на час дії воєнного стану стягнення штрафних санкцій, не нараховується пеня, а нарахована пеня за цей період підлягає списанню. Встановлено мараторій на проведення документальних перевірок щодо своєчасності та повноти сплати єдиного соціального внеску.

Окреслив Микола Гімон і зміни, які стосуються відповідальності за порушення податкового законодавства, податку на нерухомість, плати за землю, перебігу строків, споживчого кредиту.

Суддя звернув увагу також на ключові правові позиції ВС з питань оподаткування. Зокрема, ознайомив із правовими позиціями щодо: строку звернення до суду з позовом про стягнення бюджетного відшкодування з ПДВ (справа № 140/1770/19); строку звернення до суду з позовом про стягнення пені, нарахованої на заборгованість із бюджетного відшкодування з ПДВ (справа № 803/1149/18); підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна і спір про право (справа № 640/17091/21).

У межах другої сесії, модератором якої був суддя Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді Володимир Кравчук, зокрема, обговорили питання стосовно свободи вираження поглядів суддями, розвитку юридичних позицій Конституційного Суду України щодо людської гідності, конституційного контролю за актами права, обмеження прав і свобод людини в умовах воєнного стану.

Форум організувала Асоціація розвитку суддівського самоврядування України спільно з Представництвом Норвезької ради у справах біженців (NRC) в Україні.