Як в умовах війни усиновити дитину другого з подружжя

Досить часто через різні життєві обставини батько або мати дитини вступають у новий шлюб і створюють сім’ю з іншою людиною. Тоді виникає питання щодо процедури  усиновлення дитини другим з подружжя та внесення зміни до актового запису про народження дитини.

Якщо дружина/чоловік хоче стати батьком/матір’ю для дитини, а біологічні батько/матір не заперечують, то необхідно звернутись із заявою до служби у справах дітей за місцем проживання дитини – залучення даного державного органу у цій справі є обов’язковим. Окрім заяви також необхідно зібрати пакет документів, визначений п.91 постанови Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2008 р. № 905 «Про затвердження Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей»:

• копія паспорта громадянина України або іншого документа, що засвідчує особу (у двох примірниках);
• копія свідоцтва про шлюб;
• висновок про стан здоров’я усиновлювача;
• документ про наявність чи відсутність судимості;
• копія свідоцтва про народження дитини;
• письмова згода біологічних батьків дитини на усиновлення, засвідчена нотаріусом. Зазначаємо, що така згода, відповідно до приписів ст. 217 Сімейного кодексу України, має бути безумовною.

Важливо! Якщо батько/матір відсутні, то потрібен документ, який встановлює причину відсутності у дитини другого з батьків. Це може бути свідоцтво про смерть, рішення суду про позбавлення батьківських прав, про визнання особи недієздатною чи безвістно відсутньою тощо.

Служба у справах дітей протягом 10 робочих днів після надходження заяви та документів складає акт обстеження житлово-побутових умов дитини, з’ясовує чи згодна вона на усиновлення, після чого розглядає питання про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини і готує проект відповідного висновку. Вказаний висновок видається  під розписку та в подальшому подається до суду під час розгляду справи про усиновлення. Строк дії документів та висновку про можливість бути усиновлювачами наразі становить 18 місяців (раніше 12).

Усиновити дитину можуть: громадяни України, ті, хто перебуває на обліку кандидатів в усиновлювачі, проживають на підконтрольній Україні території (ВПО також).  Наразі  не можуть усиновити  іноземці та громадяни України, які перебувають за кордоном (виключення для родичів).

Важливо!  З 24 лютого 2022 року відповідно  до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введений  воєнний стан.

Відповідно до законодавства України для усиновлення дитини-громадянина України іноземцями або громадянами України, які проживають за її межами, потрібна згода Національної соціальної сервісної служби, яка курує питання міждержавного усиновлення.

Наразі  вона не розглядає справи та не видає згоди/дозволи на усиновлення дітей іноземцями та громадянами України, які проживають за її межами. Через активні бойові дії неможливо забезпечити якісну перевірку документів іноземних громадян, які виявили бажання усиновити дитину, забезпечити контакт кандидата в усиновлювачі та дитини, з’ясувати думку дитини щодо усиновлення саме цим кандидатом, отримати висновки і згоди зацікавлених сторін (батьків, закладів, в яких проживали діти, органів опіки та піклування, тощо).

Після отримання висновку про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини, ще одним невід’ємним етапом процедури є звернення до суду із заявою про усиновлення, дотримуючись вимог оформлення такої заяви.

Порядок подачі заяви та процедура судового розгляду визначаються главою 5 Цивільного процесуального кодексу України, така заява подається до суду за місцем її проживання та повинна містити:

1. найменування суду, до якого подається;
2. ім’я усиновлювача, місце проживання;
3. ім’я, по батькові, вік дитини, її місце проживання;
4. відомості про стан здоров’я дитини.

Заява може також містити клопотання про зміну прізвища, імені, по батькові, дати, місця народження дитини, про запис заявника батьком/матір’ю дитини.

До заяви про усиновлення за наявності мають бути додані:

1. копія свідоцтва про шлюб, а також письмова згода на це, засвідчена нотаріально;
2. медичний висновок про стан здоров’я заявника;
3. довідка з місця роботи із зазначенням заробітної плати або копія декларації про доходи;
4. документ, що підтверджує право власності або користування жилим приміщенням.

Розгляд справи про усиновлення проводиться за обов’язкової участі усиновлювача та завершується ухваленням судового рішення. У разі задоволення заяви, усиновлення вважається здійсненим із дня набрання таким рішенням законної сили. Копія рішення надсилається до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Наголошуємо, що всі судові витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються на усиновлювача.

Згідно ст. 233 Сімейного кодексу України на підставі рішення суду про усиновлення в актовий запис про народження дитини орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни і видає нове Свідоцтво про народження з урахуванням цих змін. Свідоцтво про народження, що було видане раніше, анулюється.