Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Законодавець не наділив суд повноваженнями відшкодовувати моральну шкоду чи збитки ухвалою, постановленою за результатами розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця.
На це звернула увагу об’єднана палата Касаційного цивільного суду, скасовуючи попередні рішення у справі №216/5508/20, повідомляє «Закон і Бізнес».
Особа звернулася зі скаргою на бездіяльність головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС. Зокрема, просила суд визнати протиправною і незаконною бездіяльність виконавця, а також відшкодувати моральну шкоду в розмірі понад 1 млн грн. за неналежне виконання державним виконавцем покладених на нього обов’язків з примусового виконання судового рішення про відшкодування шкоди, завданої РФ незаконною окупацією Кримського півострова та позбавлення її права володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном, яке знаходилось у той час на території Криму.
Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, задовольнив скаргу частково
Своєю чергою, ОП КЦС зазначила, що у справах за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи інших посадових осіб державної виконавчої служби предметом судового розгляду можуть бути лише рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби. Суди розглядають справи за такими скаргами у
передбаченому розд.VII ЦПК порядку, незалежно від наявності у сторін спору про право, який підлягає розгляду в позовному провадженні. Такий спір не може бути підставою для залишення скарг без розгляду або іншим чином впливати на їх розгляд.
З огляду на це, скаргу в частині вимог про відшкодування моральної шкоди (або будь-яких вимог, які розглядаються в порядку позовного провадження) суд залишає без розгляду і роз’яснює заявнику його право на звернення до суду з цими вимогами у порядку позовного провадження.
Тож ОП КЦС відступила від висновку, викладеного у постановах КЦС від 18.01.2023 у справі №216/5508/20 та від 25.01.2023 у справі №2-275-07, в яких суд за аналогічних обставин дійшов висновку, зокрема про наявність підстав для закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.255 ЦПК.