КЦС ВС визначив, чи враховується строк зупинення досудового розслідування при визначенні розміру грошової компенсації моральної шкоди за час перебування під слідством

Зупинення досудового розслідування як тимчасова вимушена перерва у провадженні досудового розслідування, зумовлена обставинами, що унеможливлюють його подальше провадження, не означає, що особа перестає перебувати під слідством. Тому особа, кримінальне провадження щодо якої закрите у зв’язку із невстановленням достатніх доказів для доведення її винуватості в суді і вичерпанням можливості їх отримати, має право на відшкодування моральної шкоди за кримінальне переслідування протягом всього часу з урахуванням періоду зупинення розслідування.

Такий висновок зробив Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду.

Позивач перебував під слідством понад 5 років і 6 місяців, після чого кримінальне провадження щодо нього закрили на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв’язку з невстановленням достатніх доказів для доведення його винуватості в суді і вичерпанням можливості їх отримати. У зв’язку з цим позивач звернувся до суду з позовом про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої неправомірними діями і бездіяльністю органів, що здійснювали оперативно-розшукову діяльність, органів досудового слідства, прокуратури й суду.

Суд першої інстанції частково задовольнив позов, стягнув із Державного бюджету України на користь позивача відшкодування матеріальної та моральної шкоди за весь час його перебування під слідством. Апеляційний суд скасував це рішення і ухвалив нове, яким, зокрема, збільшив розмір відшкодування моральної шкоди.

Звертаючись із касаційною скаргою в частині задоволення позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, Офіс Генерального прокурора вказував, що апеляційний суд не зазначив у рішенні, яким чином суд визначив саме таку суму відшкодування. Значна тривалість досудового розслідування пов’язана з діями самого позивача, який ухилявся від слідства і суду, у зв’язку із чим його було оголошено в розшук, а досудове розслідування зупинялося на 4 роки 8 місяців. При цьому, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 28 КПК України, поведінка учасників кримінального провадження є одним із критеріїв для визначення розумності строків кримінального провадження.

За результатами розгляду справи КЦС ВС дійшов висновку, що, враховуючи те, що кожне з кримінальних проваджень стосовно позивача закрите у зв’язку з відсутністю в його діях складу злочину, він має право на відшкодування шкоди в силу положень п. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».

КЦС ВС вказав, що тлумачення ч. 3 ст. 13 вказаного Закону свідчить про те, що законодавець визначає тільки мінімальний розмір за кожен місяць перебування під слідством чи судом. Зупинення досудового розслідування як тимчасова вимушена перерва у провадженні досудового розслідування, зумовлена обставинами, що унеможливлюють його подальше провадження, не означає, що особа перестає перебувати під слідством. Тому особа має право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених у Законі.

Постанова Верховного Суду від 4 жовтня 2023 року у справі № 757/5351/21-ц (провадження № 61-5502св22) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/114020813.

Верховний Суд