Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Бесіду вела
Наталя Мамченко,
«Судово-юридична газета»
Суди очікує справжня технічна революція, адже з 2019 р. має запрацювати Єдина інформаційно-телекомунікаційна система. Як вдалося дізнатися «Судово-юридичній газеті» під час інтерв’ю з заступником голови ДСА Сергієм Чорнуцьким, один з її важливих аспектів — унеможливити втручання в автоматизовану систему розподілу справ. Реалізація цього модуля вже починається шляхом запровадження централізованого автоматизованого розподілу, коли програмне забезпечення буде не в суді, а у дата-центрі. Додатково для цього вводиться єдиний табель обліку робочого часу та будуть затверджені коефіцієнти складності по всіх категоріях справ, а також коефіцієнти форм участі судді у розгляді справи.
— Чи достатнім є наразі фінансове забезпечення для створення Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи?
— Зміни до процесуальних кодексів, які набрали чинності 15 грудня минулого року, передбачали побудову Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи. На той період бюджетний процес уже було завершено, тому видатки на її створення не були передбачені Державним бюджетом на 2018 р. Звісно, Державна судова адміністрація ініціює питання про необхідність виділення і передбачення цих коштів за можливості внесення змін до закону.
Водночас було вжито ряд заходів для того, щоб перерозподілити кошти і почати роботи зі створення відповідної системи. На перший етап вони були знайдені. Надалі будемо сподіватися, що відповідні витрати будуть передбачені у Держбюджеті, або ми будемо знаходити кошти за рахунок перевиконання надходжень до спеціального фонду бюджету по судовому збору. Зараз поки що динаміка позитивна.
— Які кроки необхідні для технічного забезпечення початку роботи ЄСІТС?
— У першу чергу необхідні кошти для розробки програмного забезпечення. Для того, щоб це ПО функціонувало, потрібні потужний дата-центр, резервний дата-центр і відповідне серверне та інше технічне обладнання, яке має входити до складу цього дата-центру. На сьогодні у ДСА є дата-центр, але серверне обладнання, що в нього входить, не дозволяє виконувати завдання, які стоять перед ЄСІТС. Тому наступним кроком після виділення бюджетних коштів для початку розробки програмного забезпечення має бути закупівля саме серверів для наявного дата-центру, а також побудова щонайменше ще одного резервного дата-центру і закупівля обладнання для нього.
— Чи визначено, хто буде розробляти програмне забезпечення для ЄСІТС?
— Відповідно до наказу ДСА, адміністратором ЄСІТС було визначено ДП «Інформаційні судові системи». Це підприємство знаходиться у сфері управління Державної судової адміністрації. Воно є діючим адміністратором існуючої автоматизованої системи діловодства у судах і визначене одержувачем бюджетних коштів. ДП «ІСС» доручено здійснювати заходи з інтеграції та побудови цієї системи. Після виділення бюджетних коштів по відповідній бюджетній програмі при необхідності залучення і закупівлі послуг, тих чи інших робіт з розробки програмного забезпечення у сторонніх компаній ДП «ІСС», відповідно до бюджетного законодавства, має провести тендер і здійснити закупівлі у встановленому порядку відповідно до Закону «Про публічні закупівлі».
— Раніше у деяких судах, зокрема в Апеляційному суді Києва та Верховному Суді України розробку ПО для автоматизованої системи діловодства здійснювали певні приватні компанії, які не були визначені державними структурами…
— ДП «ІСС» виступає як організатор побудови ЄСІТС. Оскільки воно має певний досвід з експлуатації нинішньої системи, воно й розробляло проект технічного завдання.
— За яких умов ця система може запрацювати?
— По-перше, треба розробити необхідне ПО, закупити обладнання для дата-центру, навчити персонал, затвердити положення про ЄСІТС. Система досить масштабна, тому все це відбувається поетапно.
Наразі готовий до впровадження у тестовому режимі модуль «Електронний суд», який ми мали змогу з початку червня запустити в пілотному режимі, і зараз він діє у 18 судах. Ми збираємо всі пропозиції, звичайно, є й критика. Всі пропозиції опрацьовують, виправляються помилки, удосконалюється функціонал. Впроваджений сервіс електронного суду надає користувачам можливість не ходити до суду, а подавати заяви та отримувати усі процесуальні документи (судові рішення, повістки тощо) в електронному вигляді.
Наступним етапом став наказ ДСА, яким затверджено графік підключення судів до централізованого автоматизованого розподілу справ і до інших підсистем, які в подальшому стануть складовими ЄСІТС. До таких належить, як я вже сказав, централізований автоматизований розподіл справ, єдиний контакт-центр, підсистема управління бухгалтерського обліку і кадрів, яка необхідна для наповнення даних щодо розподілу справ.
На сьогодні затверджена концепція побудови ЄСІТС, яка передбачає етапність робіт. Вона оприлюднена на сайті, і там визначені всі етапи і складові.
— Коли планується затвердити положення про ЄСІТС?
— Система досить масштабна, і для її вдосконалення враховуються пропозиції, наприклад, спільноти адвокатів, апаратів судів і, звичайно, самих суддів, тому функціонал доповнюється та змінюється. І краще було б, щоб це положення було ухвалене трохи пізніше, коли будуть впроваджені основні підсистеми, щоб напрацьований документ вже безпосередньо передбачав, як користуватися функціоналом, закладеним у цю систему.
— Що на практиці означає підключення судів до централізованого автоматизованого розподілу справ? Які принципові відмінності від того, що є зараз з розподілом?
— Зараз автоматизований розподіл в усіх судах здійснюється локально, на локальних базах даних, що в багатьох випадках викликало нарікання, скарги щодо втручання у цю систему. Логіка централізованого автоматизованого розподілу передбачає, що це буде програмне забезпечення, яке буде знаходитись у дата-центрі, і суди будуть каналами зв’язку з’єднуватися з відповідним модулем та здійснюватиметься авторозподіл.
У старій версії авторозподілу передбачалося окреме внесення даних щодо табелів обліку робочого часу у суді. Зараз передбачається, що ці дані додатково вносити не потрібно — вони будуть автоматично використовуватися з підсистеми бухгалтерського обліку та кадрів. Тобто в одному місці будуть заповнюватися один раз усі дані.
— Як раніше відбувалося втручання в систему розподілу справ, і яким чином нова система унеможливить це?
— Як такого, втручання на програмному рівні, напевне, ніколи й не було. Коли ми говоримо про втручання і про маніпулювання авторозподілом, то, по суті, це лише неправильне внесення даних до системи, зокрема, щодо того, чи є суддя на роботі, або щодо проставлення коефіцієнтів складності тієї чи іншої судової справи, коефіцієнтів форм участі судді у розгляді справи та коефіцієнтів адміністративних посад. І тим самим, маніпулюючи даними і неправильно вводячи їх до системи, можна було впливати на авторозподіл.
Звісно, що можна було це і відмоніторити: спеціалісти виїжджали до суду або брали інформацію, яка щодня передається до центральної бази даних. Про такі факти маніпулювання повідомлялися правоохоронні органи, і були відповідні реагування.
В рамках ЄСІТС цю проблему планується вирішити шляхом запровадження централізованого автоматизованого розподілу. Тобто, щоб програмне забезпечення знаходилося не безпосередньо в суді, а тут, в дата-центрі, до нього можна було відправляти відповідні дані для того, щоб тут робився авторозподіл, результати якого, в свою чергу, відправлялися б до суду і на сайт.
Плюс використання єдиного табеля, який буде вестися окремо відповідальними особами і який буде використовуватися для всіх потреб: для обліку робочого часу і для авторозподілу. До того ж, це використання єдиного класифікатора з визначення коефіцієнтів складності форм участі та адмінпосад суддів, які буде затверджено ДСА України. До цього відповідні коефіцієнти затверджувалися зборами суддів.
— Тобто ДСА зможе простіше відслідкувати факт втручання?
— Так. Якщо раніше для з’ясування, чи було втручання, треба було їхати до суду або брати звідти дані, а даними могли маніпулювати, зокрема табелями обліку робочого часу (наприклад, для нарахування зарплати табель був один, а для автоматизованого розподілу — інший), то зараз буде єдиний табель, і він буде відповідати дійсності. Крім того, дані, які сформовані судом, будуть відправлятися в єдиний модуль централізованого автоматизованого розподілу, і результати будуть оприлюднюватися на сайті суду.
У цьому новому модулі вже враховані особливості нового процесуального законодавства. Уся база даних буде централізовано міститися у дата-центрі, і внести туди зміни суд не зможе.
— Як тепер визначатимуть коефіцієнти складності тієї чи іншої судової справи?
— Наразі ДСА підготувала проект, у якому передбачені коефіцієнти складності по всіх категоріях справ, а також коефіцієнти форм участі судді у розгляді справи і коефіцієнти адміністративних посад суддів. Цей проект ми розіслали судам, у т. ч. Верховному Суду, і очікуємо від них пропозицій.
Після запровадження цих єдиних коефіцієнтів, які затвердить ДСА України в класифікаторі (це повноваження надала Рада суддів України у новому положенні про автоматизовану систему діловодства суду), у судів не буде можливості маніпулювати, самостійно визначаючи коефіцієнти складності.
— Чи відомо вже, які перші результати користування «Електронним судом»?
— Цей проект запущено у цьому році, фактично з початку червня. Станом на 2 липня до 18 пілотних судів було подано близько сотні заяв. Частину з них суди повернули, оскільки не було необхідних реквізитів, або заяви були неправильно заповнені користувачами. Та значна частина були зареєстровані у судах і знаходяться на розгляді.
На жаль, статистики щодо стану розгляду судами електронних справ ще немає, бо цей фунціонал ще не реалізовано, але з наступним оновленням ми матимемо таку статистику і зможемо відслідковувати, скільки фактично розподілено справ, наприклад, тих, які пройшли через електронний кабінет, і скільки знаходяться на розгляді.
У «Електронному суді» вже зареєструвалися близько 2 тис. учасників, і щодня їх кількість зростає. Прогнозовано, буде більше людей, які захочуть скористатися цим сервісом.
Зазначу, що у першому оновленні «Електронного суду» було лише 5 шаблонів позовних заяв. Наразі існує більше сотні таких шаблонів, і вони постійно доповнюються.
— Але ж користувачі зможуть продублювати свої позови на папері…
— Процесуальні кодекси не забороняють цього робити. Все буде залежати від зручності сервісу. Якщо це буде зручно для людей, з кожним роком вони все більше будуть відмовлятися від подачі документів до суду в паперовому вигляді. Наше завдання — побудувати зручний, функціональний для користувачів сервіс.
— Як відбувається обмін електронними документами з судом? Як можна дізнатися, чи суд отримав заяву? Чи треба людині додатково телефонувати до суду?
— Сервіс надає можливість обрати відповідний шаблон документа, скористатися або ні текстом цього шаблону, сплатити судовий збір, додати різного роду додатки, підписати все це електронним цифровим підписом і подати до суду. Користувачу відразу повідомляється, що сформована позовна заява, вона очікує на відправлення, а коли система її відпрацює (що займає кілька секунд), користувач побачить повідомлення: «Ваша заява доставлена до суду».
Потім представник канцелярії перегляне документ на предмет, чи належним чином заповнені поля, чи є там потрібні реквізити тощо. Якщо все добре, він реєструє цю заяву, і користувачеві відразу приходить повідомлення про те, що заяву зареєстровано в суді. Надалі по мірі проходження відповідної заяви в суді до електронного кабінету користувача надходять повідомлення про те, що його справа розподілена. Користувач отримує протокол розподілу, прийняті рішення по справі, судові повістки тощо. Все це користувач бачить у себе в електронному кабінеті.
— Чи є статистика, скільки заяв прийнято судами та які типові помилки?
— Є статистика, скільки заяв надійшло до судів в електронному вигляді. Це близько сотні за 3 тижні. Статистики щодо розгляду судами електронних заяв поки що немає. Пізніше ми матимемо змогу формувати таку статистику автоматично.
— Чи виникають питання щодо завіряння додатків?
— Це більш процесуальний момент. Але в Україні є закон про ЕЦП, що дозволяє вважати документ, який підписаний електронним цифровим підписом, доказом, як і паперовий документ.
— Особистий кабінет у системі прив’язується до фізичної особи, у т. ч. керівника юрособи. Тобто при подачі позовної заяви від юрособи цифровий підпис директора, подальші рухи і листування з судом йдуть через його кабінет, а у разі його звільнення усі справи юрособи залишаються в особистому кабінеті вже колишнього директора. Яким чином вирішується це питання?
— Над створенням ЄСІТС і електронного суду працює достатня кількість людей, і в процесі створення виникає багато нюансів і питань. Що стосується саме створення електронного кабінету юридичної особи, то планується інтеграція ЄСІТС з усіма реєстрами, у т. ч. з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України. Це дозволить ідентифікувати керівника відповідної юрособи, яка при зміні керівника зможе обмежувати чи давати доступ до електронного кабінету. Крім того, передбачається використання не лише ЕЦП, але й електронної печатки юридичної особи. Таким чином ми вирішимо цю проблему.
Аналогічно це питання буде вирішене в частині можливості надання громадянином доручення з представлення його інтересів адвокатом. Передбачається багаторівневий доступ: створення кабінетів і надання відповідних дозволів адвокату або припинення такого доступу.
— Яким чином можна прискорити отримання судом відомостей про реєстрацію місця проживання/перебування особи?
— Процесуальні кодекси і функціональні вимоги у побудові ЄСІТС передбачають можливість інтеграції з Єдиним державним демографічним реєстром, ведення якого має забезпечувати міграційна служба. Наразі технічне завдання для побудови ЄСІТС передбачає таку взаємодію. Проект спільного документу (регламенту) між ДСА України і міграційною службою вже розроблений і зараз знаходиться на розгляді у міграційній службі з пропозиціями ДСА.
— У які строки планується налагодити взаємодію електронних реєстрів?
— Концепція ЄСІТС передбачає інтеграцію практично зі всіма державними реєстрами, які можуть бути використані в судовій системі. Нещодавно була зустріч з керівництвом Мінюсту, де ми домовилися підписати відповідний меморандум, який передбачатиме поетапне підключення всіх реєстрів, які є у Міністерства юстиції і ДСА, для взаємного обміну і використання як суддями, так і Мін’юстом.
— Чи буде ЄСІТС інтегровано з Єдиним реєстром адвокатів?
— Нашим завданням є передбачити у системі весь необхідний для користувачів функціонал. Це насправді досить складно, тому що користувачів багато, і є дуже багато думок з цього приводу. Завдяки Вищій раді правосуддя була створена робоча група, до якої увійшли представники органів суддівського самоврядування, ВРП, ДСА, органів прокуратури, Нацполіції, спільноти адвокатів, Міністерства юстиції, Національного агентства з питань електронного урядування.
На першому засіданні робочої групи обговорювалося питання врахування усіх пропозицій і побажань користувачів. Ми прийняли рішення створити 4 групи по напрямках, які будуть напрацьовувати відповідний функціонал. ДП «ІСС» врахує його при розробці програмного забезпечення.
На першій зустрічі робочої групи, яка відбулася у Вищій раді правосуддя, був представник адвокатської спільноти, який запевнив, що вони готові долучитися до підготовки пропозицій. І саме він виявив готовність сприяти в інтегруванні Реєстру адвокатів з ЄСІТС для того, щоб можна було в т. ч. ідентифікувати адвокатів.
— Чи уніфіковано наразі автоматизовані системі документообігу в усіх судах?
— Поки що у судовій системі немає єдиного програмного забезпечення по автоматизації діловодства суду. Найпоширенішим є програмне забезпечення, адміністратором якого виступає ДП «ІСС». Це КП «Д-3», яка використовується у загальних судах, та КП «ДСС» (діловодство спеціалізованих судів), яка діє у господарських та адміністративних судах.
Різне ПО використовувалося і в колишньому Верховному Суді України, і у нині вже ліквідованих вищих судах. Зокрема, у ВХСУ й ВАСУ була КП «ДСС», а у ВСУ та ВССУ — програма DOC.PROF. У Апеляційному суді Києва функціонує зовсім інша програма «Апеляція». Тож єдиного ПО наразі немає, і це викликає певні незручності з інтеграцією. З впровадженням ЄСІТС усе буде уніфіковано, і ця проблема вирішиться.
— Чи виправдало себе надсилання судових повісток шляхом SMS?
— З 2013 р. було запроваджене SMS-повідомлення учасників процесу за їх бажанням. З часом популярність такого повідомлення зросла. Це дало можливість, наприклад, лише по витратам на папір для листування, поштові марки і відправлення зекономити за ці 5 років 20 млн грн.
Зміни до процесуальних кодексів встановлюють, що правосуддя має здійснюватися в електронному вигляді. ЄСІТС передбачає не лише SMS-повідомлення, але й направлення повістки до електронного кабінету і на електронну пошту.
Якщо говорити взагалі про витрати коштів на кореспонденцію всіх судів (а це не лише повістки, а й вся службова кореспонденція), то це більше 400 млн грн на рік. Тому економія бюджетних коштів значно виросте.
— Працівники судів скаржаться, що незважаючи на певну автоматизацію, їм доводиться дублювати багато документів у паперовому вигляді. Чи варто очікувати реальних змін з впровадженням ЄСІТС?
— Спроби запровадити електронний суд були й раніше, були пілотні проекти у Київському районному суді Одеси та в інших судах. Але процесуальні норми не дозволяли подавати до суду документи в електронному вигляді. Тобто у таких пілотних судах електронні документи надходили, їх реєстрували, але суддя міг почати розгляд справи лише після того, як відповідні матеріали були подані у паперовому вигляді.
Зараз же процесуальні кодекси це не лише дозволяють, але й прямо передбачають здійснення правосуддя в електронному вигляді. До впровадження ЄСІТС ті підсистеми, які згідно з графіком ми будемо в пілотному режимі підключати до судів, також дозволяють здійснювати обмін інформацією без дублювання у паперовому вигляді. Правові підстави для впровадження відповідних підсистем в пілотному режимі є у положенні щодо автоматизованої системи діловодства, прийнятому РСУ в квітні. Це надасть громадянам можливість вже не нести паперові документи до суду, і суддя, якщо захоче, зможе не роздруковувати заяву, а дивитися її в електронному вигляді.
— Чи зможе суддя дистанційно дивитися матеріали справи, чи лише на своєму робочому місці в суді?
— Поки не створений модуль електронного діловодства на заміну тим програмам, які є («Д-3», «ДСС», «Апеляція», DOC.PROF), суддя буде переглядати матеріали лише зі свого робочого місця в суді. Після впровадження ЄСІТС, яка за своєю суттю є хмарною технологією, тобто передбачає доступ до електронного кабінету через веб-браузер, суддя зможе і вдома увійти в свій електронний кабінет і користуватися сервісом.
— Як вирішується питання захисту інформації?
— У концепції побудови ЄСІТС окремою підсистемою є комплексна система захисту інформації (КСЗІ). Технічне завдання з розробки відповідної системи буде погоджене усіма органами. Тому сподіваємося, що все буде гаразд.
— Які зміни будуть внесені щодо функціонування Реєстру судових рішень?
— Наступні кроки — це впровадження оновленого Реєстру судових рішень, підключення судів до модуля автоматизованого розподілу, підключення судів до підсистем, які передбачені положенням про автоматизовану систему діловодства суду, що викладена у новій редакції РСУ в квітні ц. р.
Щодо стосується Реєстру судових рішень, зміни будуть у частині покращення сервісу пошуку. Нові процесуальні кодекси передбачають відправлення судових рішень з реєстру сторонам, а нинішній реєстр має знеособлені рішення. Оновлений реєстр передбачить можливість диференційовано (для тих, кого це стосується) відправляти повний текст рішень. Важливо також, що пошук у реєстрі стане значно зручнішим.
— Зараз є багато приватних пошукових систем. Чи впливало те, що вони викачували певну інформацію з Реєстру судових рішень, на швидкість його роботи для звичайних користувачів?
— Є підприємства, які, використовуючи Реєстр судових рішень, будують власне програмне забезпечення і створюють пошукові сервіси. Але тепер оновлений реєстр сам буде мати зручний для користувачів сервіс пошуку. Програмне забезпечення Реєстру, що існувало з 2006 р., вже застаріле і не справляється з навантаженням та зростаючим інтересом людей, тому, звісно, викачування даних впливає на швидкість роботи. Багато підприємств, що створювали пошукові системи, масово закачували інформацію з реєстру, тому швидкість його роботи значно знижувалася. Щоб запобігти цьому, ДП «ІСС» була створена відповідна капча, яка передбачала необхідність для користувача підтвердити, що він не робот. Це викликало багато нарікань від звичайних користувачів, але я пояснив, чому так було зроблено.
— Підсумовуючи, з якими ключовими ризиками стикається ДСА, готуючись до впровадження ЄСІТС?
— По-перше, це ризики фінансового забезпечення, про які я вже говорив. Наразі на перший етап ми знайшли кошти, сподіваємося, що такої проблеми не буде, але ризик все ж є.
Інший ризик стосується строків впровадження. Законодавець передбачив нам досить стислі строки — до 31 грудня 2018 р. Аналогічні системи в інших країнах будувалися набагато довше.
_03_03.png)
