Закон про кримінальні проступки

24 квітня 2019 року у «Голосі України» опубліковано Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень», підписаний Президентом України 19 квітня 2019 року. Також текст закону розміщено на офіційному сайті Верховної Ради України у розділі Законодавство України, а саме: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2617-19.

Вказаний закон набирає чинності з 1 січня 2020 року, крім пункту 2 розділу «Прикінцеві та перехідні положення». Ним передбачено, що Кабінет Міністрів України має протягом 3 місяців з дня опублікування законодавчого акту внести на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів у відповідність із цим Законом і привести у відповідність свої нормативно-правові акти.

Закон вносить зміни до КУпАП, КК та КПК України.

Законом від 22 листопада 2018 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» змінено класифікацію кримінальних правопорушень на кримінальні проступки, нетяжкі, тяжкі та особливо тяжкі злочини.

Кримінальним проступком визначено діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачено основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян (51 000 грн.) або інше покарання, не пов’язане з позбавленням волі.

Законом змінюється порядок обчислення строків для умовно-дострокового звільнення особи від відбування покарання та заміни покарання більш м’яким, що встановлюється статтями 81, 82 КК України.

Збільшено розміри штрафів як основного покарання у ряді статей КК України, а саме за злочини, передбачені ст.ст.134, 136, 142, 185 КК України та ряду інших.

Так, розмір штрафу за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, збільшено із меж від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до меж від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У новій редакції викладено статтю 130 КУпАП, яка з 01 січня 2020 року передбачатиме, що:

«Стаття 130. Керування суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Керування річковими, морськими або маломірними суднами судноводіями в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само передача керування судном особі, яка перебуває в стані такого сп’яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а також відмова осіб, які керують річковими, морськими або маломірними суднами від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, -

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, з позбавленням права керування всіма видами плавучих засобів на строк від одного до трьох років.

Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особами, які не мають права керування річковими, морськими або маломірними суднами, -

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.

Уживання судноводієм після аварійної події за його участю алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як судно було зупинено на вимогу поліцейського або іншої уповноваженої законом посадової особи до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду, -

тягне за собою накладення штрафу на судноводіїв у розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування всіма видами плавучих засобів на строк три роки».

В КПК передбачається відновлення діяльності дізнавачів, оскільки стаття 3 п.4-1 КПК України вказує про те, що дізнавач – це службова особа підрозділу дізнання органу Національної поліції, органу безпеки, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, органу Державного бюро розслідувань, у випадках, установлених цим Кодексом, уповноважена особа іншого підрозділу зазначених органів, які уповноважені в межах компетенції, передбаченої цим Кодексом, здійснювати досудове розслідування кримінальних проступків.

Органами досудового розслідування з 01 січня 2020 року будуть органи, що здійснюють досудове слідство і дізнання.

Досудове слідство здійснюватимуть 1) слідчі підрозділи:

а) органів Національної поліції;

б) органів безпеки;

в) органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства;

г) органів Державного бюро розслідувань;

2) підрозділ детективів, підрозділ внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України.

Дізнання - підрозділи дізнання або уповноважені особи інших підрозділів:

а) органів Національної поліції;

б) органів безпеки;

в) органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства;

г) органів Державного бюро розслідувань;

ґ) Національного антикорупційного бюро України.

Законом від 22 листопада 2018 року  «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» визначено, що після отримання обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку суд у п’ятиденний строк, а у разі затримання особи - у порядку, передбаченому частиною четвертою статті 298-2 цього Кодексу, невідкладно призначає судовий розгляд. Суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.