Розпочато серію всеукраїнських вебінарів на тему дискримінації

Чи існує в Україні дискримінація та хто може стати її жертвою? Як поводитись щодо інших людей так, аби свідомо чи несвідомо не піддати їх дискримінації? Що зробити судам, аби стати повністю доступними для усіх верств населення та як пресслужбам толерантно висвітлювати судові справи, пов’язані із дискримінацією?

Про ці та інші питання днями говорили на вебінарі «Дискримінація як соціальне явище і юридичне поняття», організованому ГО «Вектор прав людини», проєктом «Суд людською мовою» за підтримки БФ «Гендер Зед» та фонду «Пам'ять. Відповідальність. Майбутнє». А слухали спікерку Ірину Федорович, директорку ГО Центр «Соціальна дія», авторку багатьох посібників на тему протидії та запобігання дискримінації, представники судів із різних куточків України, у тому числі і прессекретар Бердичівського міськрайонного суду.

Чи легко в України бути, наприклад, темношкірим, бісексуалом, мати зайву вагу чи пересуватися на візку? Гадаємо, що ні. Адже будь-хто може стати жертвою дискримінації за ознакою статі, віку, національності, сімейного стану, релігійної приналежності, стану здоров’я тощо, наголосила спікерка. Також Ірина Федорович нагадала про норми законодавства, у яких визначено поняття та форми дискримінації і є вказівки щодо того, що саме потрібно або що не можна робити, аби нікого не дискримінувати.

Щодо висвітлення діяльності судів, то, у випадку надходження справи про захист прав дискримінованої особи, пресслужба має поінформувати про це громадськість, розповісти про те, яке рішення було ухвалено та чому. А щоби кожен міг реалізувати своє право звернутися до суду, слід подумати, чи створено в будівлі усі умови, чи зможе сюди дістатися людина на візку, чи зручно буде людині незрячій або глухонімій.

Звісно, зазначила спікерка, у судів нині обмежене фінансування, тож мова не може йти про глобальні перебудови, а лише про так зване розумне пристосування. Це, скажімо, наявність шрифту Брайля, або послуги сурдоперекладача, або можливість подати документи на першому поверсі. Словом, це усі можливі інструменти, які допомагають суду стати доступним для людей з особливими потребами.